Україна - Польща - Німеччина
Міжнародне товариство

Молдова і Румунія показали вінничанам, як розвивати свою країну за гроші Євросоюзу

20 червня 2013 , джерело: Винница.info
Палац Парламенту в Бухаресті - найбільша адміністративна споруда світу В одній з студій телекампанії RTV Українська делегація під час візиту до найбільшого національного телеканалу Румунії RTV Під час проведення CIVEXу делегація українських журналістів була найчисельнішою Керівник центру «Дача» - Іон Бабич, розповідає про досягнення в залученні грантових коштів Візит до молодіжного соціального центру «Дача» Один з резидентів Сорокського бізнес-інкубатора - рекламно-поліграфічна фірма Керівник Сорокського бізнес-інкубатора Ліліана Бабара розповідає про досягнення в роботі Візит до бізнес-інкубатора в Сороках Разом з керівництвом Сорокського району біля фортеці Презент на згадку від делегації українських журналістів - мапа України та Молдови 1740 року Голова Сорокського району Віктор Сеу та Голова ВОО МГО «Україна-Польща-Німеччина» Олексій Гаврилов обговорюють молдовський досвід грантової діяльності В замку Бран Влада Цепеша, більш відомого як Граф Дракула Під час візиту до телестудії Ясси 24 HD Візит до Радіо Ясси Музей радіоприймачів в студії Радіо Ясси Олексій Гаврилов, Андрій Кавунець та голова прес-служби ради Ясського повіту Маріуш Парціу в ефірі студії Радіо Ясси Директор департаменту інформаційної діяльності та звязків з громадскістю Вінницької ОДА Світлана Василюк під час ефіпу Радіо Ясси Ясський Технополіс Презентацію Ясського Технополісу проводить професор Раду Гросу Фульга Турку, керівник Департаменту Програм та Стратегій Ясського повіту розповідає про досвід реалізації грантових проектів Фульга Турку та Андрій Кавунець обговорюють плани на подальшу співпрацю в залученні грнтових програм Виставковий центр «Молдова», де відбувся Економічний форум Голова Вінницької обласної Ради Сергій Татусяк та Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан під час Економічного форуму Виступає Голова Вінницької обласної Ради Сергій Татусяк Виступає Голова Вінницької обласної державної адміністрації Іван Мовчан Фульга Турку, керівник Департаменту Програм та Стратегій, презентує грантову діяльність Ясського повіту Директор Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації Андрій Гижко презентує економічний потенціал Вінниччини під час економічного форуму Голова Вінницької обласної Ради Сергій Татусяк та Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан під час брифінгу з журналістами Голова ВОО МГО «Україна-Польща-Німеччина» Олексій Гаврилов під час брифінгу з журналістами Голова Вінницької обласної Ради Сергій Татусяк та Голова Ясського повіту Крістіан Адомніцей Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску спілкується з українськими журналістами Голова Єврорегіону Дністер Сергій Татусяк та Єврорегіону Сірет-Прут-Дністр Крістіан Адомніцей під час прес-конференції Виставковий центр «Молдова» Українська делегація біля королевського палацу в Яссах

 

Вінницька делегація з 25 журналістів і 15 представників громадських організацій та органів влади побувала у Румунії та Молдові, де вивчала досвід отримання грантових коштів Євросоюзу.

Ця поїздка відбулась завдяки програмі «Європейський досвід залучення грантових коштів для розвитку громад», яка тривала з 13 по 18 червня 2013 року і була організована вінницьким осередком МГО «Україна-Польща-Німеччина» за підтримки благодійного фонду «Батьківська земля» та Вінницької облдержадміністрації та облради.

Що ж таке «грант» і з чим його їдять?

Грант – це фінансові чи інші ресурси, які надаються на безоплатній і безповоротній основі для проведення конкретних дій за напрямами і на умовах, визначених грантодавцями.

Іншими словами, це такий «подарунок» який має бути використаний на конкретні цілі, наприклад: проведення певних досліджень, реалізація соціальних проектів і т.д.

За допомогою грантів надається необхідна підтримка проектам, які не є прибутковими, але відіграють важливу роль у розвитку суспільства, міста, територіальної громади або навчального закладу.

Також за допомогою грантів може бути підтримана діяльність, що не отримує адекватного фінансування з боку держави.

Сама по собі, процедура написання грантових проектів до міжнародних фондів доволі складна і практично не залежить від суми яку планується залучити, це може бути як і 5-10-20 тисяч євро так і декілька мільйонів – все одно доводиться проходити одні й ті самі етапи.

Складність написання грантових проектів також можна пояснити і тим, що не існує якогось єдиного принципу чи зразка - у кожного грантодавця свої аплікаційні форми та жорсткі вимоги до поданих проектів.

Республіка Молдова. Досвід м. Сороки та Сорокського району

Грантова діяльність

Про молдовський досвід у залученні інвестицій та грантів Європейського союзу вінничанам розповів керівник Сорокського району, віце-голова Єврорегіону «Дністер», Віктор Сеу.

За його словами, при районній раді було створено спеціальне агенство, яке займається виключно питаннями залучення інвестицій та написання грантових проектів.

Як один з прикладів діяльності агентства з залучення інвестицій, Віктор Сеу навів проект на 3 мільйони євро, з яких 2 мільйони «осідають» в місті Сороки.

За ці кошти будуть капітально відремонтовані дві центральні вулиці, облаштовано 2 паркові зони та відреставрована Сорокська фортеця XV століття.

Також 700 тисяч євро йдуть на реставрацію Хотинської фортеці (Україна, Чернівецька область) і ще 300 тисяч євро направляється у місто Сучава (Румунія).

Як розповідає Інга Вольтіг, головний спеціаліст Агентства по довгостроковому розвитку та європейській інтеграції, у минулому році Сорокська райрада запровадила грантовий проект на загальну суму 148 тис. євро, завдяки якому було створено щось на кшталт вінницьких «прозорих офісів», які працюють за принципом єдиного вікна.

- В 2008-2009 році Сорокська райрада також запровадила проект «Транскордонне та соціальне партнерство для благополуччя самотніх літніх людей». Загальна сума цього проекту складає 290 тис. євро. В рамках цього проекту був реабілітований будинок престарілих, для якого було закуплене все необхідне від меблів до ложок та вилок, - розповіла Інга Вольтіг.

Окрім вже зазначених, агентство реалізувало і реалізовує багато інших соціальних програм, а також допомагає громадським організаціям у написанні власних грантових проектів.

Грантова історія цього агентства зі штатом лише 4 людини (!) налічує лише 7 років, але завдяки йому та активній роботі різноманітних громадських організацій - Сорокський район за кошти Євросоюзу вирішує багато проблем соціального характеру.

Як розповідає Віктор Сеу, для підтримки громадських організацій у районному бюджеті був створений спеціальний фонд, в який щорічно вкладається 3 мільйона лей (еквівалент 181 тис. євро).

- Повірте, ми робимо це не дарма. Ми даємо їм 3 мільйона в рік, а вони (громадські організації – авт.) за допомогою них залучають ще 20, - говорить Віктор Сеу.

Наприклад, для написання і реалізації проекту однієї з громадських організацій з бюджету було виділено 100 тисяч молдавських лей (8 тис. євро), а у підсумку вона змогла залучити у якості гранту ще декілька мільйонів лей.

А за ці гроші були куплені 800 тис. кубометрів дров, 700 тис. кубометрів вугілля і оплачена електроенергія для 1500 поодиноких пенсіонерів та малозабезпечених.

Найбільше вразило вінничан і те, що у Сорокському районі громадські організації за рахунок грантової діяльності реалізовують навіть такі мікро-проекти, як наприклад: викопати колодязь для декількох сімей у населеному пункті, поїздка для дітей на відпочинок і т. д.

Тобто при правильній подачі, за кошти Євросоюзу можна реалізовувати і якісь невеликі соціальні програми.

Бізнес-інкубатор

Наступним враженням для вінницьких журналістів у місті Сороки став вже реалізований проект «Бізнес-інкубатор».

Він був створений у кінці 2009 року за рахунок гранта норвезького уряду.

Основною метою цього проекту є допомога підприємствам у розвитку на протязі перших 3 років існування.

Такий термін був вибрано не випадково, адже доведено, що якщо фірма не стає банкротом у перші 3 роки існування – вона й надалі успішно працюватиме.

Перше, що надає своїм учасникам бізнес-інкубатор, це майже безкоштовна оренда офісних приміщень.

Знаходячись у бізнес-інкубаторі, у перший рік свого існування підприємці сплачують за оренду офісу лише 10%, на другий рік – 40%, і в третій – 80% від базової вартості оренди, яка складає лише 2,5-4 євро за квадратний метр.

Також увесь свій інкубаційний період підприємці взагалі не платять за теплопостачання.

Як розповідає керівник бізнес інкубатора Лілія Бабере, для першого випуску резидентів інкубатора (2009-2012 роки) - умови були ще кращими.

Перші 12 підприємств користувались міні-грантовою підтримкою від норвезького уряду. Для резидентів у промисловій сфері надавалась допомога за пропорціями: 1,5 євро вкладених у свій бізнес - 1,5 євро підтримки, а у сфері обслуговування та сервісу: 1,5 євро своїх коштів - 0,7 євро грантових.

У підсумку, можна додати що такий проект дає можливість з повного нуля поставити на ноги доволі серйозний бізнес.

Румунія. Ясси

Першим приємним враженням від поїздки Румунією стали дороги. Нормальні, рівні дороги, без тріщин та ям, з добре виконаною системою придорожніх стоків (на 99% впевнений, що все це зроблено коштом Євросоюзу – авт.).

Під час поїздок містом неодноразово зустрічались стенди з інформацією про проекти що знаходяться на стадії реалізації, суми яких вираховуються у мільйонах євро, більша частина з яких виділена Євросоюзом.

Місто Ясси за чисельністю населення подібне до Вінниці (350-370 тис. мешканців) і є другим великим містом Румунії після Бухаресту. Проте якщо порівняти рівень життя, інфраструктуру, комунікації, розвиток міст Ясси та Вінниці – румуни набагато попереду.

Комісія CIVEX

Досить серйозною подією (як нам тоді здавалось – авт.) у програмі поїздки мав стати семінар Комісії CIVEX (Комісія у справах громадянства, управління, інституціональних і зовнішніх зв’язків) на тему прикордонного співробітництва на східному кордоні Євросоюзу.

Сказати, що цей захід мене відверто розчарував – це нічого не сказати.

Протягом майже години, ми слухали «молоння води у ступі» на загальну тему транскордонного співробітництва.

Навіть на прямі і конкретні питання від вінницьких журналістів, були дані такі відповіді, які і відповідями не назвеш. Єдиний гарний висновок з усіх промов виступаючих: інвестиції в Україну скорочувати вже точно не будуть.

Як нам потім пояснили румунські координатори поїздки, у Євросоюзі мало що доносять до журналістів, і те, що люди зустрічаються на таких серйозних заходах і «переливають з пустого в порожнє» - це є абсолютно нормальним явищем.

А усі конкретні питання вирішуються за закритими дверима і вже точно – без представників ЗМІ.

Технополіс

На окраїні міста Ясси вінницькій делегації ще один проект, створеного за допомогою грантового співфінансування – Технополіс (Науково-технологічний парк).

Він був збудований ще до вступу Румунії у Євросоюз у 2005 році, завдяки гранту від фонду PHARE. Загальна вартість комплексу, який розташований на земельній ділянці в 5,5 га – 6,353 мільйонів євро, з яких 4,765 мільйони - кошти Євросоюзу.

Це структура, яка за своїми принципами роботи чимось нагадує молдовський Бізнес-інкубатор, але надає своїм резидентам великі приміщення для офісів та виробництв - до 4000 квадратних метрів.

Також особливістю цього Технопарку є активний обмін досвідом та технологіями, залучення до співпраці студентів та науковців різних румунських вузів.

Інкубаційний період у Технопарку становить також 3 роки, по завершенню яких компанія має звільнити своє місце для наступного покоління.

Оренда приміщень у перший рік інкубації для резидентів Технопарку становить лише 1 євро за квадратний метр, у другий рік – 2 євро, у третій – 3 євро.

Для прикладу можна привести ціни звичайної оренди офісних приміщень у Яссах: центр міста – 20-30 євро/кв. метр; подалі від центру – 15-20 євро/ кв. метр; окраїна та район Технопарку – від 5 євро/ кв. метр.

У цю вартість також включені такі послуги як зовнішня безпека, прибирання, окремий облік води та електрики, парковка, знижки на оренду конференц-залів.

Персонал Технопарку також допомагає своїм резидентам в юридичній та бухгалтерській сфері.

Основні сфери, у яких працюють підприємства на базі Технопарку: IT-індустрія, біотехнології, аудіо-відео індустрія.

Грантовий досвід Ясської повітової ради

Незадовго до відкриття Транскордонного економічного форуму у Яссах, вінницьким журналістам вдалось провести плідну зустріч з одною з найдосвідчених людей у сфері залучення інвестицій та грантів в Ясському повіті – Фульгою Турку.

- Я працюю в департаменті сталого розвитку та проектів, який по своїй структурі розподіляється на декілька офісів. Я очолюю офіс стратегій та програм. Існує ще декілька таких офісів, один з яких займається рекламою та зв’язками з громадськістю, другий – офіс проектів та партнерства, третій – працює з територіальними громадами та четвертий - займається виключно великими інвестиційними проектами.

Взагалі, наш департамент це був теж великий грантовий проект, який коштував майже 70 мільйонів євро і був реалізований ще до вступу Румунії в Євросоюз», - розповіла пані Фульга.

Надалі вона та її колега Діана, розповіли про особливості залучення грантових коштів та основну проблеми у цій сфері – кадрову.

За їх словами, багато зі співробітників їх департаменту набувши певний досвід грантової діяльності, звільняються і надалі йдуть працювати у приватні структури. А заміну цим співробітникам знайти стає все дедалі важче, і доводиться знову навчати нових співробітників.

Але незважаючи на велику кількість проблем, підступних нюансів з якою зустрічаються усі хто займається написанням грантових проектів, вклад департаменту у розвиток міста Ясси та Ясського повіту – просто неймовірний.

За роки свого існування, департаментом були реалізована величезна кількість грантових проектів, загальну сума інвестицій Євросоюза по яким - більше одного мільярда євро.

І майже все це – плід праці невеликого за штатом департаменту у 40-50 осіб, для міста.

Звідки ж «вилазять» такі неймовірні суми грошей?

У Європейському Союзі є така гарна річ як «політика вирівнювання».

І у рамках цієї політики різні міжнародні інституції акумулюють значні фінансові ресурси, які потім прагне направити на поліпшення життя своїх сусідів. Але якби ці фінанси передавались із рук у руки, тоді від них би не було ніякого толку.

Щоб пояснити цей механізм, приведемо досить грубий, але наглядний приклад.

Уявіть, що ви на вокзалі зустрічаєте жебрака, який просить гроші на хліб чи на проїзд і т.п.

У цей же час, ваш гаманець майже не відчує, тих декількох гривень витрачених на нього.

Але якщо ви запропонуєте піти з ним і купити йому те що треба: буханку хліба чи квиток на автобус, потяг – він навряд чи погодиться. Тому що йому насправді потрібно не те що він просив, а просто гроші.

Така ж сама ситуація і тут.

Європейські фонди дійсно готові виділяти кошти на реалізацію соціальних, суспільних проектів, але вони хочуть бути впевненими, що їх інвестиція піде за своїм цільовим призначенням. Саме тому й була створена така «штука» як грантовий проект.

Проте, з плином часу, конкуренція бажаючих скористатись таким цікавим інструментом стає лише все більше і більше. Тому усім бажаючим отримати грантові кошти доводиться проходити декілька етапів жорсткого «сита», в результаті якого серед тисяч проектів вибирається один найкращий.

Що ж робити Україні?

На це питання мабуть неможливо відповісти якось однозначно. Але декілька тезисів все ж таки є.

Сьогодні, в України є гарна можливість позмагатись за кошти Євросоюзу та міжнародних фондів, і завдяки ним розвивати і розбудовувати свої територіальні громади. І все що для цього потрібно – писати грантові проекти, адже у цій сфері практично усі знання та досвід можна здобути лише з практики.

Також було б доречно застосувати Сорокський та Румунський досвід – створити спеціальні органи при владі, які б займалися виключно залученням інвестицій та грантів, і забезпечити їх належним фінасуванням.

Досвід Молдови і Румунії наглядно показує те, що ці вкладення приносять надзвичайно щедрі плоди.

І третій напрямок, популяризація грантової діяльності серед територіальних громад та громадських організацій. Адже саме для них відкриті найширші «дороги» у залученні грантових коштів Євросоюзу.

P.S.

Вінницька делегація за час свого перебування у Румунії не тільки вивчала грантовий досвід, але й побувала на студіях двох найбільших телеканалів в країні, дала інтерв’ю ще для трьох каналів. Також у прямому ефірі вінничани поспілкувались зі слухачами «Радіо Ясси» та провели ще багато цікавих і насичених зустрічей з румунськими журналістами.


повернутися до списку