Вінниччина може отримати мільйони на реалізацію проектів
Вінницька делегація вивчала досвід залучення європейських грантових коштів у Румунії і Республіці Молдова.
Як реалізовувати економічні проекти, звідки на них брати кошти і яким чином втілювати їх на практиці, вивчала вінницька делегація у Румунії (місто Ясси) і Республіці Молдова (місто Сороки) з 13 по 18 червня. Представники громадських організацій Вінниччини, органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, Благодійного фонду "Батьківська земля", журналісти, загалом 40 осіб, ознайомились із практикою отримання грантових коштів ЄС.
Вони взяли участь у семінарі CIVEX (Комісія у справах громадянства, управління, інституціональних і зовнішніх зв'язків) Комітету регіонів ЄС, а також у Міжнародному Транскордонному економічному форумі, що організували Ясська повітова рада і Єврорегіон "Сірет-Прут-Дністер".
До слова, Україну за кордоном представляли лише три області: Вінницька, Одеська і Чернівецька.
Які проекти втілюються у життя
За словами організатора поїздки, голови вінницького осередку МГО "Україна-Польща-Німеччина", депутата Вінницької облРади Олексія Гаврилова, основне завдання економічного форуму - сприяти розвитку бізнесу.
- Цього року відкриваються багато проектів із реалізацією грантів Євросоюзу, - говорить він. - Тому ми вивчаємо, як це роблять наші колеги у Молдові, а також Румунії, яка одна з останніх увійшла до Євросоюзу.
Гарним прикладом співпраці є сільськогосподарський проект на суму 6 млн. євро, у якому задіяні Ясський повіт, два райони Молдови і Вінницька область. Як пояснив Олексій Гаврилов, працівники сільськогосподарського бізнесу проходили тренінги, отримали фінансування і вже створили кілька сховищ для зберігання фруктів/овочів.
Аналогічно до проекту підтримки сількогосподарського бізнесу у Румунії реалізовується проект розвитку малого бізнесу: науково-технологічний парк "Технополіс". Комплекс розміщується у передмісті Ясс на загальній площі у 5,5 гектара. Він започаткований ще у 2005 році, до вступу Румунії у Євросоюз. Близько 5-ти мільйонів із 6,4 мільйона євро вкладень у його створення - європейські інвестиції. Зараз на території "Технополісу" реалізуються ідеї студентів із провідних університетів країни та розміщуються бізнес-офіси. Підприємці платять оренду на пільгових умовах: у перший рік вона становить лише 1 євро за квадратний метр, у другий рік - 2 євро, у третій - 3 євро. Тоді як у центрі Ясс орендна плата становить 20-30 євро/кв. метр, далі від центру - 15-20 євро/ кв. метр, і навіть на околиці - від 5 євро/кв. метр. Фірми також отримують юридичну та бухгалтерську допомогу. На базі технопарку розвиваються ІТ-індустрія, біотехнології, аудіо- і відеоіндустрія. Після трьох пільгових років компанія покидає місце для наступних поколінь.
Написанням грантів у Яссах займається департамент стратегії і сталого розвитку місцевої повітової ради, який розпочав роботу ще у 2005 році. За цей час департаменту вдалось залучити близько мільярда євро для розвитку Ясського повіту.
- Але лише після того, як Румунія увійшла до Євросоюзу, для країни стали доступними великі інвестиційні проекти, - розповідає керівник департаменту стратегії і сталого розвитку Ясської повітової Ради Фульга Турку. - Зрозуміло, що протягом цього періоду румуни змогли реалізувати плани розвитку територіальних громад. Головним питанням, над яким ми працювали протягом 2007-2012 років, стало відновлення доріг місцевого значення, водогонів, каналізації, модернізація очисної системи сміття, а також транскордонне співробітництво, оскільки наш повіт межує із Молдовою. Співпрацювали в двох напрямках: обмінювались досвідом та зміцнювали стосунки між громадянами різних країн, а також затверджували інвестиційні проекти.
Основними помилками під час написання проектів були невідповідність вимог чи дотримання методичних вказівок у аплікаційних формах, зміни аплікаційних форм, оскільки вони можуть доповнюватись постійно. Тому реалізовано лише 85% від написаних регіональних проектів і 50% - європейських.
У Молдові теж є бізнесцентр
"Бізнесінкубатор" з 2009 року є й у молдовському містечку Сороки. Наразі у першому інкубаторі такого типу працює 15 резидентів, діє сервісна і виробнича частини. Фінансується проект Норвезьким урядом: 50% витрат бере на себе підприємець, 50% - грантові кошти. Основне завдання інкубатора - створювати умови для бізнесу. Підприємці не платять за опалення у приміщенні, Інтернет-послуги, факс, семінари, тренінги. Для прикладу, після написання заяви бізнесмену виділяють приміщення під офіс чи робочі місця, і замість 4-ох євро за квадратний метр оренди підприємець протягом року сплачує лише 40 центів, тобто 10%.
При цьому, щоб потрапити до бізнес-інкубатора, фірма, що займається пошиттям спецодягу для національної армії, шкільної форми, і експортує свої вироби до Італії, Росії, Норвегії, Бельгії, США, пройшла конкурс із 140 бажаючих на місце. Нині з шести працівників вона розширила штат до 35-ти.
Але найбільший за сумою інвестицій, у понад три мільйони євро, є проект євроінтеграції фортець "Сучава-Хотин-Сорока". З них два мільйони залишаться у місті Сороки - для капітального будівництва доріг, центральних вулиць міста, двох паркових зон і реставрацію Сорокської фортеці XIV століття.
- Також 700 тисяч євро йдуть на реставрацію Хотинської фортеці в Україні, що у Чернівецькій області, і ще 300 тисяч євро направляється у місто Сучава, що у Румунії, - пояснює керівник Сорокського району, віце-голова Єврорегіону "Дністер" Віктор Сеу.
Пошуком грантів і цікавих проектів у Сороках займається спеціальний відділ - агентство із довгостроковому розвитку та європейській інтеграції, яке складається із чотирьох осіб. Його функція - написання соціальних проектів для шкіл, садочків, громадських організацій. Наприклад, для написання і реалізації проекту однієї з громадських організацій з бюджету було виділено 100 тисяч молдовських лей (8 тис. євро), а згодом вона змогла залучити грант ще на кілька мільйонів лей. За ці гроші купили 800 тис. кубометрів дров, 700 тис. кубометрів вугілля і оплачена електроенергія для 1500 поодиноких пенсіонерів і малозабезпечених. Ще за одним проектом на суму 6 мільйонів доларів між селами двох прилеглих районів прокладуть 13 км капітальної дороги, якої раніше взагалі не було.
Тільки у Сорокському районі, щоб зробити дорогу прямішою, вона інколи - з поворотами 90 градусів, ми викупили 37 наділів землі, - пояснює Віктор Сеу.
На сьогодні, окрім одержаних грошей, проекти втілюються за рахунок щонайменше трьох фондів: фонд соціальних інвестицій, екологічних енергозберігальних проектів, фонд агентства регіонального розвитку, екологічний фонд. За рахунок останнього виділяються кошти на відновлення колодязів.
Проблема у недостатній інформованості
Хоча бували випадки, коли очільники Сорок напряму просили коштів у Європейського банку реконструкції і розвитку.
- Я прийшов, представився, запитав, які є можливості і мені пояснили... ось така, така і така, - ділиться досвідом Віктор Сеу. - Але вони поставили умови: ми даємо вам гроші, а ви залучаєте у цей проект декілька населених пунктів поблизу Сорок. Ми залучили грант у 4,5 мільйона доларів для будівництва очисних споруд і ще 500 тисяч для будівництва каналізаційного колектора і насосної станції. Річ у тім, що очисні споруди, які були за радянських часів на території Цекинівки, зараз є великою проблемою для Сорок. Ми знайшли місце для будівництва поблизу Сорок, 2-2,5 км між Сороками і найближчим селом. Зробили проектну документацію, Світовий банк виділив грантові гроші. Очисні споруди мали збудувати ще у 2011 році, але трохи завадила вирішеннню питання політика.
Тодішній депутат парламенту, як розповідає Віктор Сеу, підняв людей проти колектора, писав до всіх інстанцій листи, виходив на телебачення із закликами "навіщо нам туалет біля Дністра". Світовий банк намагався мирним шляхом якось вирішити питання про добудову очисних споруд, але люди категорично не хотіли очисних. У справу втрутились міністри. Проте з моменту конфлікту кошти банку направились взагалі у іншу країну. Зараз цей керівник пише усілякі листи, щоб якось залагодити ситуацію і повернути кошти.
- Залучати інвестиції досить важко, - розповідає Віктор Сеу. - Треба, щоб пройшли роки і вам дійсно довіряли і давали гроші. Бо їх виділяти можуть кожному, але якщо ви не вмієте ними розпоряджатись, то їх ніхто не виділятиме постійно.
Пріоритетне питання для європейців
Міст із України до Молдови, очисні системи і пошук нових інвесторів для Гавришівського аеропорту - основні проекти, які Вінниччина презентувала на Міжнародному Транскордонному економічному форумі у Румунії. Вартість кожного проекту - від 6 до 10 мільйонів євро.
- Налагодження діалогу між Україною, Молдовою, Румунією, залучення проектних інвестицій Євросоюзу у наш регіон - наше стратегічне завдання, - сказав голова Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан. - А для вирішення цих питань необхідний європейський досвід, адже слід продемонструвати нашим співвітчизникам, у якій формі та за яким алгоритмом ефективно використовувати можливості європейських коштів.
Керівник відділу зовнішніх зв'язків Вінницької обласної Ради Володимир Мережко озвучив інтерес вінницької влади у трьох представлених проектах, які стосувались Євросоюзу і реалізації грантів на території Вінницької області.
- Перший інвестиційний проект - це будівництво мосту між Ямполем і молдовськими Косоуцами, - зазначив він. - Другий - реконструкція очисних споруд біля с.Цекинівки Ямпільського району поблизу молдовського міста Сороки і розвиток вінницького аеропорту. Досить важливо залучити румунські авіалінії і авіакомпанії до Вінниці. До того ж у молдован є зацікавлення літати через вінницький аеропорт до Москви і Варшави.
Щодо результатів участі у семінарі CIVEX голова Вінницької облРади Сергій Татусяк зазначив, що вінничанам висловили довіру.
- До цього завжди кошти виділялись до урядів, міністерств, а сьогодні цей пріоритет змінюється, бо ЄС більше уваги приділяє регіонам. І з 2014 по 2020 рік інвестиції надходитимуть до регіонів і до територіальних громад, - сказав він.
повернутися до списку