Під псевдонімом Лайла Шукрі пише полька, дружина одного з арабських шейхів у своїй новій книзі «Я була коханкою арабських шейхів» пише про дівчат, що стали жертвами торгівлі живим товаром.
Торгівля людьми, поряд з торгівлею зброєю та наркотиками, є одним із найбільших нелегальних бізнесів у світі і приносить доходи до 150 мільярдів доларів на рік, у тому числі 100 мільярдів – це прибутки від сексуальної експлуатації. Одна секс-рабиня приносить своєму власникові дохід порядку 100 тисяч доларів на рік.
Дівчат зі Східної Європи, переважно, заманюють шиком і блиском Сходу. Дубаї – це яскраве місто багатства, золота і щасливого життя. Але, коли запрошують їхати працювати у бутіку, то в результаті дівчина опиняється без паспорта в борделі, де її примушують займатися проституцією. До сексуального рабства потрапляють не лише дівчата, що купилися на пропозиції високооплачуваної роботи чи повірили в любов і були обмануті, але й дівчата та хлопці, що були викрадені або куплені у своїх батьків у бідних азійських селах.
А в Бангладеш, де проституція легалізована з 18 років, взагалі займаються «вирощуванням» проституток, як у нас годівлею худоби, на своєрідних «фермах».
Потерпають і дівчата з благополучної Західної Європи. Жінки купуються на залицяння і секс з так званими «сексуальними щурами» у Тунісі, а потім впадають у таку залежність від них, що навіть позичають великі суми грошей, що дати своєму «коханому» для виконання його забаганок або його переїзду до Європи чи США.
А дівчата, що працюють в дорогих готелях Європи і Північної Америки неодноразово ставали жертвами сексуального насилля арабських шейхів, при тому, що останні не понесли за це жодної кари. Правосуддя безсиле проти великих грошей.