Ізраїль проти Ірану: чи курсують вони до війни?

image upload directory uploads/foreign_media is not writable

Ці перші сутички потенційної війни між Ізраїлем та Іраном, обіцяють страшний рівень руйнування - навіть за стандартами сучасного Близького Сходу.

Вони можуть поширитися по Сирії та Лівану. Ізраїльські міста можуть постраждати, так як це може бути стратегічними цілями в Ірані. На початкових етапах це буде повітряна перевага Ізраїлю проти ракетних сил Ірану та його ліванського союзника Хізбалла (ліванська шиїтська парамілітарна ісламістська організація і політична партія).

Це конфлікт, який потрібно уникнути, і час зробити це зараз. Проте Ізраїль та Іран залишаються у ньому.

Ізраїль вже давно побоюється зростаючого впливу Ірану в регіоні.

Низько-рівнева боротьба триває протягом багатьох років, відколи ізраїльтяни прагнули запобігти іранській зброї, такій як далекі і проти-судинні ракети, які Іран передав Хізбаллі у Лівані. Супровід був перехоплений, склади зброї знищили.

Але війна в Сирії значно приблизила сили, що підтримуються Іраном, до кордонів Ізраїлю.

На додаток для свого союзника Хізбаллі, у боях діяли різні іранські ополчення разом з офіцерами та радниками Корпусу Революційної гвардії.

Сильна підтримка Ірану уряду президента Башара Асада - поряд з російською авіаційною державою - забезпечила його виживання, і зараз Тегеран намагається заробити на стратегічних перевагах.

Іран рішуче протистоїть єврейській державі і вже давно підтримує різні радикальні групи, які намагаються знищити її.

Але сирійська війна дала Тегерану можливість відкрити додатковий прямий фронт проти Ізраїлю на його північному кордоні. За останні місяці, за словами ізраїльтян, в Сирії встановлено різноианітні іранські установки: склади зброї, казарми, протиповітряна оборона тощо.

Негайна напруга обумовлена вибухом ізраїльського повітряного удару, що, за його твердженням, було 9 квітня на базі повітряного басейну Т-4 поблизу Пальміри, і який, як повідомляється, згинув кількох іранських військових радників.

Іран поклявся відповісти, і з тих пір відбувалися випадкові інциденти, які, як видається, зусиллями Ізраїлю, стримувалися саме такої відповіді.

В результаті повітряного удару ізраїльської сили оборони (IDF) в підземному ракетному депо, де вибухи були настільки великі, що зареєстровані в системах спостереження за землетрусами. І лише кілька днів тому Ізраїль заявив, що це  ракетами, які готуються до запуску.

Але вчора ввечері іранці, здається, здавали свої позиції - стріляючи близько 20 ракет на ізраїльські військові позиції на Голанських висотах.

Ізраїль каже, що знищив пускові установки, звідки були постріли. Але тоді він продовжував страйкувати більшість, якщо не всіх, іранські установки, про які він відомо, що вони від Сирії. Намір: як відмовитися від розвитку військової інфраструктури Ірану в країні, так і ясно послати потужний сигнал до Тегерану.

У короткостроковій перспективі є підстави сподіватися, що це не буде переростати у всеосяжну війну.

Нібито іранський напад вчора ввечері - я кажу «нібито», тому що на даному етапі не існує підтвердження з іранських джерел, що стосується точних авторів нападу, - то охоплює єдину та відносно короткохвильову систему, яка, схоже, була багатоядерною ракетою пускова установка.

Цілі були ізраїльські військові, а не цивільні. Ізраїльська відповідь масштабна. Але в рівній мірі його представники наполягають на тому, що вони не хочуть ширшого конфлікту.

Міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман зазначив, що: «Ніхто не хоче ескалації – звичайно ж, ніхто не хоче війни».

Проте містер Ліберман дав зрозуміти, що Ізраїль, крім іншого, не дозволить розгорнути сильну повітряну оборону Ірану в Сирії, які можуть перебувати в районі повітряного простору Ізраїлю, а також ефективно закривати там авіацію.

Деякі повідомлення вказують на те, що більш ранній ізраїльський повітряний удар вже зруйнував іранську повітряну оборону, розміщену в Сирії.

Ставки тут величезні. Стратегічне наміри Ірану зрозумілі. Можливо, це було продиктовано тим, наскільки ізраїльтяни, здається, знали про свою діяльність в Сирії, але навряд чи можна буде знехтувати їхніми зусиллями.

Ізраїль намалював свої червону лінію, і явно не збирається відступати.

Зовнішні сили не мають достатньої можливості впливати на обидві сторони.

Росія має відносини з Іраном - вони обидва підтримують режим Асада, але в рівній мірі між прем'єр-міністром Бенджаміна Нетаньяху та російським президентом є взаєморозуміння. Поки що Росія не зробила нічого, щоб обмежити свободу пересування ізраїльської авіації в небі над Ліваном та Сирією.

Вашингтонський вплив у регіоні зменшується. Вихід адміністрації Трампа з ядерної угоди з Іраном неминуче буде розглядатися Тегераном як сигнал про те, що знімаються покрови, і що нова політика США спирається на захист, а може навіть і зміну режиму, а не діалог.

У таких умовах Тегеран побачить дії Ізраїлю як додатковий показник наміру США.

Це похмура картина. Для найближчого майбутнього схема страйку, спроби відмови і контр-страйки, ймовірно, продовжуватимуться.

Однією явною небезпекою є те, що Іран може прагнути помститися за межами Близького Сходу.

Проіранські угруповання в минулому нападали на ізраїльських туристів за кордоном чи єврейських організацій, особливо в Латинській Америці.

Вдалі терористичні напади такого роду неминуче змінять картину, приближуючи Ізраїль та Іран на межу повномасштабної війни.

 

Джерело: Jonathan Marcus Israel v Iran: Are they heading for a war? // ВВС. – 10.05.2018    

 

Огляд підготувала: Олена Загоруй