Україна - Польща - Німеччина
Міжнародне товариство

МГО «Україна-Польща-Німеччина» завершила Вишеградський проект з управління відходами. Проведено підсумкову конференцію

09 липня 2018

 

У Вінниці 6 липня відбулася міжнародна конференція «Як ефективно управляти відходами: досвід країн Вишеградської четвірки для України та Молдови». Форум став останнім у циклі заходів проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного Партнерства», який протягом 2017-2018 рр. реалізовувала МГО «Україна-Польща-Німеччина» за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Республіки Корея. Учасниками підсумкової конференції стали близько 200 представників територіальних громад, які розробляли стратегії поводження з твердими побутовими відходами, команда проекту, експерти з України, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини та Молдови.

Насамперед координатор проекту, голова Вінницького обласного осередку МГО «Україна-Польща-Німеччина» Олексій Гаврилов нагадав присутнім усі етапи проекту, аналізуючи плюси і мінуси кожного. Проект починався з того, що представники 34-х громад Вінницької області та Республіки Молдова вчилися основам екологічної політики, відвідавши низку тренінгів. Отримавши знання, учасники проводили  SWOT-аналізи ситуації з твердими побутовими відходами у своїх населених пунктах. Після цього етапу до фіналу було обрано представників 18-ти громад, які відвідали з навчальним візитом країни Вишеградської четвірки. Вже після цього, на основі здобутого досвіду, учасники проекту розпочали написання індивідуальних стратегій поводження з ТПВ. Наразі більшість громад-учасниць перебувають на етапі обговорень та затверджень стратегій. Окремі громади вже розпочали втілення програм у життя: упорядковують полігони, запроваджують роздільний збір сміття та пропагують екологічну освіту.

– Експерти та команда реалізаторів проекту відвідували громади, щоб взяти участь у засіданнях робочих груп та громадських обговореннях стратегій. Ми відвідали кожну громаду, яка працює над індивідуальною стратегією управління ТПВ, як в Україні, так і в Молдові, – наголосив О.Гаврилов.  Ще одним важливим результатом нашого проекту стали методичні матеріали. Цей посібник ми видали українською та румунською мовою для розповсюдження серед територіальних громад України та Молдови. Також він буде доступний на сайті проекту.

Конференцію у Вінниці відвідав перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко. Він зауважив, що Вишеградський проект поводження з ТПВ може слугувати основою для обласної стратегії, над якою наразі працює облдержадміністрація.

– Сьогодні у Вінницькій області 1080 полігонів. Це від великих полігонів біля Жмеринки чи Козятина і закінчуючи полігонами в невеличких громадах. Кожен з цих полігонів в середньому займає три гектари території. Уявіть, що в області 3 тисячі гектарів землі, яка просто засмічена. Плюс санітарно-захисні зони навколо, які вже не приносять ніякої користі громаді. Ви мали змогу побачити успішні світові практики, які можете застосувати у себе в громадах і виправити ситуацію, – наголосив А.Гижко.

Експерти з Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини у своїх доповідях намагалися передати ключові моменти політики своїх країн у питанні екології. Секретарка гміни Костшин Великопольського воєводства Республіки Польща Барбара Яскула розповіла про «сміттєву революцію» в Польщі та її наслідки для територіальних громад.

– Дуже багато уваги ми приділяємо зменшенню кількості відходів, які йдуть на полігони. Відтак дуже актуальним є питання зменшення кількості полігонів за рахунок рекультивації. Більше того території, де раніше були полігони, використовуються надалі. Наприклад, в невеличкій гміні у Великопольському воєводстві, де проживає 5 тисяч жителів, 10 років рекультивували полігон. Зараз вони розпочали споруджувати на його місці парк відпочинку, – розповіла Б.Яскула.

На стандартах Євросоюзу у поводженні з ТПВ наголосив представник Міністерства охорони навколишнього середовища Чехії Яромир Манхарт.

– Як країна-учасниця Європейського Союзу ми маємо дотримуватися всіх вимог та стандартів, які перед нами поставлені. Наприклад, зараз ми робимо все можливе, аби до 2035 року лише 10% відходів захоронювалися на полігонах, все інше має використовуватися як вторинна сировина або спалюватися. Сучасні сміттєспалювальні заводи ніяк не шкодять довкіллю, – запевняє Я.Манхарт.

Про системне поводження зі сміттям на рівні малої територіальної громади говорив очільник села Заламеренье Угорщини Ласло Одор.

– У нас дуже багато мешканців приватного сектору. Ми надаємо їм фінансову допомогу на придбання контейнерів для роздільного збору відходів. Це виключно наша ініціатива, інші села цього не роблять. Я думаю це важливо, тому що в нашому селі живуть дуже багато людей похилого віку, які є досить бідними, – розповів Л.Одор.

Не лише екологічний, а й економічний, компонент вигоди від сучасної політики управління ТПВ описав радник міського голови міста Кошице Словаччини Едуард Бураш.

– У нашому місті є сміттєспалювальний завод, який дає 560 робочих місць. В рік він спалює 120 тисяч тонн відходів з міста Кошице та навколишніх населених пунктів. Також завод виробляє 45 тисяч мегаватт тонн енергії. Тобто цей завод не лише забирає сміття з половини Словацької Республіки, але й переробляє це сміття на енергію, – наголосив Е.Бураш.

Оскільки учасники проекту – переважно представники українських громад, то на вітчизняних особливостях цього питання зупинився експерт проекту В´ячеслав Сороковський.

– Сьогодні на стадії розробки національний план управління відходами, який повинен деталізувати національну стратегію, визначити ресурси. Наступним кроком має стати розробка регіональних планів управління відходами. Зрозуміло, що політика управління відходами місцевих громад має базуватися на національному та регіональному планах. Регіональний план має створити орієнтир для громад, – зауважив В.Сороковський.

Емоційну реакцію залу та запитання спричинили презентації реальних стратегій, які розробили окремі громади з ініціативи учасників проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного Партнерства». Так свої напрацювання представили: заступник Крижопільського селищного голови Вінницької області Володимир Скалій, мер міста Шолдонешти (Молдова) Іван Кукулеску, голова громадської організації «Молодь Ямпільщини» (Вінницька область) Олеся Віт, Ободівський сільський голова Тростянецького району Вінниччини Костянтин Ременюк.

– Органи місцевого самоврядування мають діяти спільно з громадськістю, тільки тоді буде результат. Ліквідація стихійних сміттєзвалищ, впорядкування полігонів потрібно робити, але найважливіше – це зменшення кількості відходів. Тільки так ми житимемо в чистому довкіллі. Саме тому потрібно залучати громадськість. Ми маємо зробити все, щоб люди сортували відходи і сприймали їх як вторинну сировину, – резюмував К.Ременюк меседжі колег-самоврядців.

Після кількагодинного пленарного засідання у рамках конференції відбулося неформальне спілкування учасників про Вишеградський проект та майбутні перспективні проекти.


повернутися до списку