Органи місцевого самоврядування в Республіці Польща

Чим є територіальне самоврядування?

Територіальне самоврядування означає право і здатність місцевих громад, у рамках визначених законом, для управління і керування основною частиною громадських справ на їхню власну відповідальність та в інтересах їхніх жителів.

Територіальне самоврядування це форма публічної адміністрації, у якій жителі створюють згідно права громаду і вирішують про виконання завдань, які виникають з необхідності цієї громади на даній території, під визначеним законом наглядом держави.

Територіальне самоврядування у Польщі

Довоєнна Польща - площа 388.6 тис. км2:

• 16 вовоєводств і окремо Варшава,
• 264 повіти, у т.ч. 23 міські,
• 603 міста і 3133 сільські гміни.

1945 рік - площа 311.7 тис. км2:

• 14 воєводств і виділені міста: Варшава і Лодзь,
• 299 повітів, ут.ч. 29 міських,
• 703 міста і 3006 сільських гмін.

1954/1955 рік:

• 17 воєводств і виділені міста: Варшава і Лодзь, пізніше також Познань, Вроцлав і Краків,
• 371 повіт, у т.ч. 76 міських,
• 729 міст (разом з містами, що є повітами), 45 селищ і 8790 сільських гмін.

1975 рік - дворівнева система місцевої влади:

• 49 воєводств,
• 2365 гмін.

1990 рік – створення основного рівня територіального самоврядування:

• 49 воєводств,
• 2489 гмін, в т.ч.: 318 міських гмін (у т.ч. 11 варшавських гмін, гміна Центр, розділена на 7 частин), 567 місько-сільських гмін, 1604 сільських гмін. 1999 рік – триступеневий територіальний поділ:
• 16 воєводств,
• 314 сілських повіти, 65 міст на правах повіту (міських)
• 2478 гмін, в т.ч.: 307 міських гмін, 567 місько-сільських гмін, 1604 сільських гмін.

Основні цілі адміністративно-територіальної реформи (1999 рік)

• подальша децентралізація управління громадськими справами,
• розширення механізмів громадянського суспільства, демократії громадського контролю дії адміністрації,
• зростання раціональності витрат громадських коштів,
• перебудова системи публічних фінансів, збільшення її непроникності,
• упорядкування компетенційної системи публічної адміністрації і поліпшення протікання інформації,
• створення механізмів ведення регіональної політики,
• поліпшення механізмів функціонування уряду, модернізація урядової центральної і місцевої адміністрації,
• формування професійної цивільної служби,
• пристосування територіальної організації країни до стандартів Європейського Союзу.

Територіальне самоврядування в Польщі

Стаття 163 Конституції РП: "Територіальне самоврядування виконує публічні завдання незаборонені Конституцією або законами для органів іншої громадської влади.

"З 1 січня 1999 р. в Польщі є триступенева структура територіального самоврядування:

• І ступінь - гмінне самоврядування
• ІІ ступінь - повітове самоврядування
• ІІІ ступінь - воєводське самоврядування

Територіальне самоврядування у Польщі немає ієрархічної структури.

• Гміна, повіт і воєводство є незалежними один від одного і разом підпорядковуються нагляду винятково з боку держави, в рамках визначених законом.
• Виконують завдання різного характеру, згідно з компетенцією визначеною законами.

Гмінне самоврядування

• Гміна основною одиницею територіального самоврядування.
• На території країни знаходиться 2 478 гмін.
• У Великопольському воєводстві є 226 гмін.

З огляду на характер ми виділяємо:

• Сільську гміну (гміна, яка включає багато сіл та не має на своїй території міста),
• Місько-сільська гміна (гміна, до складу якої входить місто і декілька сіл),
• Міська гміна (яка знаходиться в границях міста; по-іншому гміна з статусом міста).

Гмінне самоврядування – завдання

Гміна виконує всі завдання, які не входять до компетенції інших одиниць територіального самоврядування та стосуються:

• Просторового порядку і нерухомості,
• Охорони навколишнього середовища та водного господарства,
• гмінних доріг, вулиць, мостів, площ і організації дорожнього руху,
• водопроводів, каналізації, усунення та очищення комунальних стоків,
• утримання чистоти і порядку, смітників і переробка комунальних відходів,
• постачання електро- та теплової енергії і газу,
• охорони здоров'я і громадської допомоги, та установ, які цим займаються,
• гмінного житлового будівництва,
• освіти і культури, у т.ч. бібліотек та інших установ культури й охорони пам'ятників старовини та забезпечення їх зберігання,
• фізичної культури і туризму, в т.ч. рекреаційних місць і спортивних закладів,
• громадського порядку, безпеки громадян протипожежної охорони, що охорони, у т.ч. оснащення та утримання гмінного кладовища,
• організації місцевого громадського транспорту,
• утримання гмінних об'єктів та адміністративних об'єктів,
• прородинної політики, у т.ч. забезпечення вагітним жінкам соціальної, медичної та юридичної допомоги,
• підтримки і популяризації самоврядної ідеї, промоції гміни,
• співробітництва з неурядовими організаціями і співробітництва з місцевими і регіональними громадами інших держав.

Керівництво гміни - Рада гміни

Рада гміни - це складовий і контрольний орган гміни.

До ради входять депутати, які обираються в безпосередніх виборах. Раду очолює голова і заступник голови у кількості від 1 до 3.

Рада гміни становить:

• 15 депутатів - у гмінах до 20.000 жителів,
• 21 депутат - у гмінах до 50.000 жителів,
• 23 депутатів - у гмінах до 100.000 жителів,
• 25 депутатів - у гмінах до 200.000 жителів і по 3 на кожні наступні 100.000 жителів, однак не більше чим 45 депутатів.

Термін повноважень ради гміни триває 4 роки від дня виборів.

Рада гміни з депутатів може створювати постійні комісії та визначати завдання і склад напр. Комісія освіти, комісія громадського порядку.

До ради гміни належать усі справи, які залишаються в сфері повноважень гміни:

• Ухвалення статуту гміни,
• Встановлення зарплати вуйта,
• Ухвалення бюджету гміни,
• Ухвалення рішень гміни.

Керівництво гміни - Вуйт гміни

Диференціювання назви виконавчого органу гміни пов'язане з її характером:

• Вуйт - сільська гміна,
• Бургомістр - місько-сільська або міська гміна,
• Президент – міська гміна, яка налічує понад 100 тис. жителів.

До 2002 року вуйт обирався радою. При цьоому його кандидатуру подавав голова ради гміни. З 2002 року він обирається в загальних виборах, виконуючи функцію виконавчого органу гміни. Вуйт є виконавчим органом гміни, тобто виконує рішення ради гміни і завдання визначені законом, наприклад, завдання доручені державною адміністрацією. До завдань вуйта особливо належать:

• Підготовка проектів рішень ради гміни,
• Визначення способу виконання рішень,
• Господарювання комунальним майном і виконання бюджету,
• Управління роботою гміни.

Термін повноважень вуйта починається з дня початку терміну повноважень ради гміни і закінчується в день закінчення повноважень ради гміни.

Повітове самоврядування

Повіт – це структурна одиниця територіального самоврядування другого рівня.

У Польщі є 379 повітів, двох родів:

• Земські повіти - 314, які створені декількома гмінами. Виконавча влада належить до старости і правління повіту.
• Міські повіти - 65. Це, як правило, міста понад 100 тис. жителів, які додатково виконують функції повіту. Замість старости службові обов'язки виконує президент міста, який приймає його права.
• Великопольське воєводство має 31 земських повітів і 4 міських повітів (Познань, Каліш, Лєшно, Конін).

Органи влади - рада повіту

Рада повіту виконує ухвалодавчу та контрольну функцію у повіті.

Депутати обираються в безпосередніх виборах, на 4-річний термін повноважень.

До складу ради повіту входять депутати у кількості 15 чоловік у повітах, які налічують до 40.000 жителів і по 3 на кожні наступні 20.000 жителів, але не більше чим 39 депутатів.

Рада повіту вибирає зі свого складу голову та одного або двох заступників голови, завдання яких винятково організація роботи ради і проведення засідань.

Рада повіту, так само як рада гміни, зі свого складу може створювати постійні і термінові комісії для конкретних завдань, встановлюючи предмет їхньої діяльності та склад.

До особливостекй ради повіту належать усі справи, які залишаються у сфері діяльності повіту, наскільки закони це дозволяють, зокрема:

• Складення актів місцевого права, у т.ч. статуту повіту,
• вибір і відкликання правління повіту,
• Визначення напрямів діяльності правління повіту,
• Затвердження бюджету повіту,
• Затвердження повітової програми попередження злочинності, охорони безпеки громадян, громадського порядку і протидії безробіттю та ін.

Органи влади – правління повіту

Виконавча влада повіту, яка обирається радою в кількості від 3 до 5 осіб, на чолі якого стоїть староста.

До завдань правління повіту належить:

• підготовка проектів рішень ради,
• виконання рішень ради,
• розпорядження майном повіту,
• виконання бюджету повіту.

Староста також є керівником повітового староства і начальником:

• керівників організаційних структур повіту,
• повітових служб, інспекції та охорони,
• службовців староства.

Повітове самоврядування – завдання

Повіт виконує визначені законами публічні завдання понадгмінного характеру у сфері:

• публічної освіти (понадгімназіальні школи),
• охорони здоров'я (районні, повітові лікарні),
• громадської допомоги, прородинної політики і підтримки інвалідів,
• транспорту у повіті (співфінансування місцевих автобусних ліній, напр. міських підприємств комунікації у містах на правах повіту),
• турботи про повітові дороги,
• культури й охорони памяток культури,
• геодезії, картографії і кадастру,
• господарства нерухомістю,
• архітектурно-будівельної адміністрації,
• охорони навколишнього середовища,
• сільського господарства, лісництва і рибальства,
• громадського порядку і безпеки громадян,
• забезпечення безпеки від повеней, протипожарної охорони і попередження іншиї незвичайниї загроз життю і здоров'ю людей і навколишньому середовищу,
• протидії безробіттю й активізації місцевого ринку праці,
• охорони прав споживачів,
• обліку засобів пересування.

Самоврядування воєводства

Самоврядування воєводства – окреме (розповсюджене на визначену територію) у структурі держави союз місцевої громади, який функціонує у ранзі воєводства, який згідно із законодавством створений для самостійного виконання завдань публічної адміністрації, а також, наділений матеріальними засобами, що дозволяють виконати покладенні на нього завдання.

Адміністративна реформа, яка увійшла в життя 1 січня 1999 року, встановила 16 нових самоврядних воєводств.

Метою цієї реформи було створення сильних регіонів, які могли б конкурувати з регіонами інших держав після вступу Польщі до Європейського Союзу.

Великопольське воєводство є одним з найбільших воєводств Польщі. За площею (29.825 кв. км) займає друге місце у країні та третє за кількістю жителів (3.346 тис.)

Зараховується групою експертів до числа 3 воєводств з найпривабливішим інвестиційним кліматом в країні. Цьому сприяли наступні фактори: комунікаційна доступність, оточення бізнесу, абсорбційна здатність ринку, рівень розвитку промисловості і динаміка процесу трансформації.

Наразі у воєводстві функціонує близько 5 тис. Фірм за участю закордонного капіталу, які на сьогоднішній день заінвестували біля 7 млд. Дол США.

Столицею Великопольського воєводства та її економічним, науковим і культурним центром є Познань.

Керівництво самоврядування воєводства

Сеймик воєводства є органом центральним і контрольним самоврядування воєводства. До складу сеймику входять депутати, які обираються в безпосередніх виборах, на чотирирічний термін. До складу сеймику Великопольского воєводства входить 39 депутатів.

Сеймик, в основному, відповідальний за цивілізаційний розвиток у масштабі воєводства, а значить за регіональну політику.

Правління воєводства є виконавчим органом воєводства. До його складу, у кількості, 5 осіб, входить маршалек воєводства (як голова), заступник голови і члени.

До завдань правління належить:

• Підготувка проектів і виконання бюджету воєводство,

   

• Підготовка проектів стратегії розвитку воєводства, плану просторового освоєння і програм розвитку воєводства та їхнє виконання,

   

• Організація співробітництва з органами місцевого самоврядування інших країн.

   

Самоврядування воєводства – це головний оператор фінансових коштів в рамках структурних фондів ЄС для обслуговування програм у рамках Обєднпаної програми операційного регіонального розвитку, Європейського громадського фонду, Секторної операційної програми транспорт і стипендійних фондів ЄС.

Самоврядування воєводства проводить політику розвитку області, на яку покладається:

• створення умов економічного розвитку, у т.ч. створення ринку праці, (через реалізацію проектів, що допомагають розвитку маленьких і середніх підприємств),
• утримання і розширення громадської і технічної інфраструктури воєводського значення (керування дорогами, автобусний транспорт, залізничний транспорт в регіоні),
• підтримка і проведення діяльності спрямованої на зростання рівня виховання громадян, підтримка розвитку науки і культури шляхом навчання вчителів, фінансова допомога для розвитку просвітніх закладів (центри удосконалення вчителів), культурних (театри, філармонії)
• раціональне використання запасів природи і формування натурального середовища (контроль за стоками в землю, підприємствами, що виробляють батарейки, акумулятори, шини, оливи)
• промоція можливостей воєводства (представницьке бюро у Брюсселі)

Фінанси органів місцевого самоврядування на прикладі гміни

Прибутками гміни є:

• надходження із встановлених на підставі окремих законів податків:
  • від нерухомості, сільськогосподарської, лісової, транспортної галузей, економічної діяльності фізичних осіб, від спадків і подарунків.
• надходження з оплат:
  • казначейської, експлуатаційної, місцевої, та інших,
• участь в податках, які становлять прибуток бюджету держави у кількості:
  • 27,6 % надходжень із прибуткового податку від фізичних осіб, які проживають на території гміни,
  • 5% надходжень із прибуткового податку від юридичних осіб і організаційних одиниць,
  • загальні дотації,
  • доходи, які отримуються від бюджетних структур гміни і внесків від бюджетних підприємств і господарств,
  • цільових дотації з бюджету держави на завдання зі сфери урядової адміністрації, доручені гмінам та інші завдання,
  • відсотки від фінансових коштів гміни, які збираються на банківських рахунках,
  • доходи з майна гміни.
  • цільові дотації на дофінансування власних завдань гміни,
  • цільові дотації на завдання, які виконують гміни на підставі угод з органами урядової адміністрації,
  • цільові дотації з бюджету держави на усунення безпосередньої загрози для безпеки і громадського порядку,
  • дотації з цільових фондів,
  • спадки, записи, подарунки,
  • відсотки від позичок наданих гміною,
  • пролонгаційні оплати і відсотки від нетерміново регульованих приналежностей, які становлять доходи гміни,
  • відсотки і дивіденди від капіталу внесеного в компанії,
  • доходи з грошових штрафів.