Україна - Польща - Німеччина
Міжнародне товариство

Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, – навчальний візит проекту з управління відходами завершено

17 жовтня 2017

 

Протягом 30 вересня – 12 жовтня тривав навчальний візит у країни Вишеградської четвірки представників 18-ти громад Вінницької області (Україна) та Республіки Молдова. Поїздка відбувалася в рамках проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства», який упроваджує МГО «Україна-Польща-Німеччина» за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Республіки Корея. Це вже четвертий етап проекту, якому передували презентації SWOТ-аналізів, тренінги, підготовка експертів.

Метою відвідин сорока шістьма учасниками чотирьох країн Вишеграду було наочно побачити системи управління громад цих країн з твердими побутовими відходами (ТПВ), зрівняти вітчизняні особливості кожної країни та уніфіковані вимоги Євросоюзу. Для цього приймаючі партнери готували для делегації теоретичні зустрічі та практичну частину, а саме – відвідини полігонів, сміттєсортувальних підприємств та сміттєспалювальних заводів.

Ознайомлення з вишеградським досвідом управління з ТБО розпочалося з польського міста Познань Великопольського воєводства. Мачей Козік, директор Великопольського центру освіти і курсів самоврядування (WOKіSS), який виступив партнером в реалізації проекту, наголосив, що навчальний візит громад Вінниччини та Молдови може стати потужним стартом у сфері управління ТБО для громад Вінницької області та Республіки Молдова.

Ми возимо представників органів місцевого самоврядування в країни, які є експертами в тому чи іншому питанні. Це дуже ефективно, адже доки ви не доторкнетеся, не побачите на власні очі, ви не зрозумієте, як це працює. За допомогою таких візитів в 90-х роках ми відкрили для себе цілий новий світ і розпочали втілення побаченого в себе, – сказав М.Козік.

Тренінги у WOKіSS проводять досвідчені спеціалісти. З одним із них пощастило познайомитися учасникам проекту «Управління відходами…». Експерт Кшиштоф Краузе стажувався в США, де вивчав американський досвід у сфері поводження зі сміттям та 14 років працював директором сміттєпереробного підприємства в Познані. Польський експерт розповів, що переломним моментом для Польщі став 2013 рік, коли держава передала усі повноваження, пов’язані з відходами, органам місцевого самоврядування. Відтоді місцева влада самостійно встановлює ціни та контролює вивіз, сортування та переробку сміття.

Координатор проекту Олексій Гаврилов зауважив, що подібна «сміттєва революція» має відбутися і в Україні.

– З 1 січня 2018 року органи місцевого самоврядування мають перебрати на себе весь комплекс управління відходами, окрім того має бути впроваджений роздільний збір сміття. В певній мірі це й послужило поштовхом для написання проекту, адже тема актуальна, як ніколи. Для Польщі переломний момент відбувся чотири роки тому, в нас він має відбуватися в наступному році, – зауважив О.Гаврилов.

Систему управління з відходами в Польщі підлаштовували відповідно до вимог ЄС. Кшиштоф Краузе зауважив, що переважно поляки відсортовують чотири фракції вторинної сировини: пластик – в жовтий контейнер, скло – в зелений, папір – в синій і зелені відходи – в коричневу ємкість, все інше відправляється в чорний контейнер як змішані відходи. Сегрегувати сміття ніхто нікого не змушує, кожен приймає це рішення сам, щоправда, платити за вивіз змішаного сміття доводиться майже вдвічі дорожче.

Завдяки комплексному підходу у питанні управління з твердими побутовими відходами відсоток захоронення відходів на сміттєзвалищах за останні десять років з 86% знизився до 52%, – констатував Краузе.  

Окремо також збирають небезпечні відходи, текстиль, будматеріали, меблі, техніку та прострочені ліки. Частина змішаного сміття утилізується на сміттєспалювальних заводах, яких у Польщі шість. В рамках навчального візиту до Польщі учасники мали можливість на власні очі побачити і порівняти роботу сортувального підприємства та сміттєспалювального заводу.

Спершу учасники проекту відвідали гміну Граново, яка об’єдналася з 17-ма сусідами у міжгмінне об’єднання. Залучившись підтримкою один одного, членам союзу вдалося знайти німецького інвестора, який вклав 15 млн. євро в будівництво сміттєпереробного підприємства. Наразі завод щодня приймає 500 тонн відходів, після чого сортоване сміття додатково розділяють, а змішане піддають біологічній стабілізації і відвозять на полігони. До речі, недіючий полігон у гміні Граново до 2019 року планують рекультивувати і перетворити на парк відпочинку.

Схожий підхід до поводження з відходами має гміна Мєшьчіско, яка також об’єдналася в спілку з 18-ма гмінами для «боротьби» зі сміттям. Щоправда, у цьому випадку міжгмінний союз не шукав інвестора, а взявся вирішувати проблему відходів самостійно. Акумулювавши свої бюджети, гміни створили відкрите акціонерне товариство, яке в 2000 році відкрило полігон, а згодом змінило стратегію і побудувало сміттєпереробний завод.

Окрім сміттєпереробних підприємств, учасники мали змогу відвідати сміттєспалювальний завод у гміні Конін. Його побудували поруч із сортувальною станцією та полігоном. В результаті зараз на сміттєзвалище практично нічого не потрапляє, натомість щодня спалюються 300 тонн нерозділених відходів. Завод, який існує лише два роки, обладнаний сучасним укомплектуванням, що унеможливлює потрапляння в атмосферу шкідливих речовин. До того ж, спалене сміття перетворюються в електроенергію і тепло, яким користується місто Конін. Водночас сегреговане сміття повторно сортують, після чого «друге життя» отримує 30% пластику, 80% паперу, 90% скла. Будівництво заводу об’єднанню з 36-ти гмін обійшлося майже у 80 млн. євро., з них половину коштів виділив Європейський Союз. Побачивши, як працюють міжгмінні союзи учасники проекту переконалися, що лише у спілці можна вирішити проблему поводження з відходами.

 

Наступним пунктом навчального візиту стала столиця Чехії місто Прага, де партнер в реалізації проекту Інститут стабільності та розвитку познайомив представників громад Вінниччини та Молдови з чеською системою управління відходами, спеціаліст Міністерства навколишнього середовища Яромир Манхарт розповів, що Чехія серйозно ставиться до вимог ЄС щодо сміття, адже їх дотримання дає можливість розраховувати на фінансову підтримку з боку фондів Євросоюзу. Переломним моментом в управлінні твердими побутовими відходами  для Чехії настав в 2014 рік, коли керівництво держави ухвалило закон про обов’язкове сегрегування відходів у всіх містах та селах. Так само як в Польщі, в Чехії органи місцевого самоврядування зобов’язали організовувати та регулювати збір, вивіз і переробку ТПВ.

Чеський експерт також додав, що система сепарування, яку запровадили в Чехії є класичною європейською: в зелені контейнери збирається скло, в сині – папір, в жовті – пластик, в помаранчеві – тетрапаки і чорні контейнери викидається змішане сміття. Окрім цього, є контейнери для збору небезпечних відходів, техніки, текстилю, а також наявні пункти прийому будівельних матеріалів, меблів тощо.

Представник Міністерства навколишнього середовища наголосив, що наразі Чехія всіляко намагається побудувати систему управління відходами так, щоб повністю відповідати європейській ієрархії, де утилізація відходів стоїть на останньому місці, а пріоритеті – запобігання появи відходів, на другому місці – повторне використання, на третьому – рециркуляція, а на четвертому – виробництво енергії.

Наразі в Чехії діє 178 полігонів, окрім того, змішане сміття відправляється також на сміттєспалювальні заводи, яких є чотири. В рік на них спалюються 777 тис. тон сміття. Експерт наголошує, що з приводу сміттєспалювальних заводів з року в рік точаться дискусії: дехто вважає, що вони забруднюють навколишнє середовище, інші – вважають, що вони є найкращим виходом із ситуації у питанні утилізації відходів.

Останній сміттєспалювальний завод, був побудований в 2016 році в селі Чотиков, хоча мав бути розташований біля міста. Його будівництво супроводжувалися низкою проблем. Мешканці міста, в якому його збиралися будувати, були незадоволені таким сусідством. Проте, якщо подивитися на Норвегію, Шотландію, Швецію, то там сміттєспалювальні заводи розташовуються просто в містах, що значно спрощує логістику, – зауважив Я. Манхарт.

На прикладі системи управління відходами в Чехії представники територіальних громад Вінницької області та Республіки Молдова побачили, що у разі дотримуватися європейських вимог у питаннях поводження з відходами можна отримати фінансову підтримку з боку ЄС.

 

Не менш цікавим учасникам проекту видався досвід Угорщини. З угорською моделлю управління відходами представники громад Вінниччини та Молдови знайомилися на прикладі міста Егер. Під час теоретичної частини візиту еколог Томаш Мисик, наголосив, що найбільшою екологічною проблемою в Угорщині свого часу були сміттєзвалища. На початку 90-х років лише 10% полігонів відповідали вимогам охорони навколишнього середовища.

10% сміттєзвалищ взагалі були організовані просто на природоохоронних територіях, з них третина знаходилися на ділянках, які регулярно підтоплювалися внутрішніми водами, – підкреслив Т.Мисик.

Такий стан речей зовсім не відповідав вимогам Європейського Союзу, куди планувала увійти Угорщина. Вирішувати цю проблему представники профільного Міністерства взялися поступово. Визначивши полігони, які становлять найбільшу небезпеку для навколишнього середовища, керівництво держави взялося за їхню ліквідацію. Для цього залучалися державний бюджет, кредитні кошти та допомога ЄС. До 2009 року більшість небезпечних, застарілих та несанкціонованих полігонів були закриті, після чого розпочалися їх рекультивація.

Наразі проблемою є те, що в Угорщині лише один сміттєспалювальний завод, який знаходиться в неподалік Будапешта. Щороку він спалює 420 тисяч тонн змішаного сміття в рік і, завдяки сучасній модернізації, не забруднює довкілля. Однак його потужностей недостатньо, щоб розвантажити полігони.

Як працює сортувальна станція учасники побачили на прикладі тієї, що діє в місті Егер. В 2006 році вона була побудована за 3 млн. євро, які виділив ЄС. Окрім егерців, яких близько 50-ти тисяч, підприємство обслуговує ще 100 тисяч жителів навколишніх населених пунктів. Мешканці Егера сегрегують своє сміття, згідно зі стандартами ЄС, на пластик, макулатуру, скло тощо. Вивозом сміття та прибиранням міста в Егері займається комунальне підприємство «Догляд за містом». Мешканці багатоквартирних будинків укладають договори з цією компанією, об’єднуючись в кооперативи, а жителі приватних садиб – одноосібно. За роки спільної роботи обидві сторони вивели ідеальну формулу догляду за містом: одні майже не смітять, інші старанно прибирають. Результат, тобто чисте і охайне місто, представники територіальних громад Вінниччини та Молдови побачили на власні очі. Ще однією фішкою Егера є доброзичливість сміттярів, яка відома на всю країну. Наприклад, якщо їх починаєш фотографувати або знімати на відео – вони починають танцювати, чим веселять перехожих і викликають більше поваги.

 

Завершився навчальний візит проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства» в словацькому місті Кошице. Тут на прикладі Асоціації «Сосна» учасники побачили, яку роль в поводженні з відходами відіграють громадські ініціативи. Представник «Сосни», еколог Стефан Шабо під час тренінгу розповів україно-молдавській делегації, що попри те, що показник продукування сміття на одну особу в Словацькій Республіці є чи не найнижчим у ЄС, рівень переробки і повторного використання відходів також є невисоким, тому загальна ситуація невтішна. Згідно з різними даними рівень роздільного збору сміття сягає лише 6-8% від загального збору. До того ж в Словаччині існує проблема з величезною кількістю сміттєзвалищ. Стефан Шабо додає, що практично будь-яка ініціатива зі сторони держави, яка направлена на збереження екологічного середовища піддається критиці населення, саме тому, на думку експерта, особливу увагу потрібно приділяти екологічній освіті населення. Громадяни не зацікавлені не лише розділяти відходи, а й зменшувати їхню кількість.

– Органи місцевого самоврядування не мають забувати публікувати і розповсюджувати матеріали для населення з конкретними порадами з приводу того, як сортувати відходи, як зменшити їхню кількість тощо, – пояснив С.Шабо.

Також Стефан Шабо наголосив, що місцевим радам, підприємцям та просто громадянам не потрібно чекати доки вище керівництво держави налагодить управління відходами на рівні країни, адже грамотне поводження зі сміттям можна розпочати з себе, зі свого дому, або ж зі свого бізнесу. У підтвердження своїх слів експерт поділився з учасниками тренінгу вдалими прикладами, де на підприємствах застосовується принцип «Нульових відходів» та успішними практиками муніципального управління, яке підтримує домашнє компостування.

Окрім теоретичної частини, учасники Вишеградського проекту мали змогу познайомитися також з практичним втіленням екологічних ініціатив на базі еко-центру «Сосна». Представники громад Вінниччини та Республіки Молдова побували в офісі організації, де побачили, як з екологічно чистих матеріалів можна побудувати будинок, встановити систему теплоізоляції, змайструвати дитмайданчик тощо. Стефан Шабо не лише поділився секретами технологій екомайстрування, а й розповів про те, чим займається «Сосна». Зокрема, Стефан зауважив, що організація має семирічний досвід у проведенні так званих зелених фестивалів, які направлені на формування екологічної свідомості. Відвідавши еко-центр «Сосна» представники територіальних громад Вінницької області та Республіки Молдова взяли на озброєння, що екологічна освіта – це фундамент побудови системи грамотного управління відходами.

 

На цьому завершився навчальний візит в рамках проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства». Наразі, натхненні побаченим, учасники мають розробити індивідуальні стратегії поводження відходами у своїх громадах. У цьому їм допоможуть здобуті знання та експерти проекту з України та Молдови: Світлана Оліфер, Віталій Чимпоєш, В’ячеслав Сороковський та Дмитро Лазненко. Після чого стратегії будуть розглянуті на громадських слуханнях та ухвалені  на сесіях місцевих рад. Також експерти проекту напишуть уніфіковану методологію поводження з відходами в місцевих громадах на основі законодавства України і Молдови та досвіду країн Вишеградської четвірки. Посібники з методологією будуть розповсюджені для ознайомлення в територіальних громадах Вінниччини та Молдови. Кінцевим етапом проекту стане візит організаторів до пілотних українських та молдавських громад та проведення завершальної Міжнародної конференції в м.Вінниці з презентацією результатів проекту.


повернутися до списку