Українсько-молдавська делегація переконалася в спроможності громад країн Вишеградської четвірки

У рамках проекту «Розбудова спроможності громад – досвід Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства», який реалізовується ВОО МГО «Україна-Польща-Німеччина» спільно з вісьмома партнерами, відбувся навчальний візит до країн Вишеградської четвірки.

Проект співфінансується  Міжнародним Вишеградським фондом. З 7 по 17 травня українська та молдовська делегації відвідали тренінги з різних аспектів спроможності громад, фандрайзінгу та стратегічного планування. Вишеградська програма для країн Східного партнерства була заснована в 2011 році країнами Вишеградської четвірки – Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини – для розвитку співробітництва з країнами східного регіону – Азербайджаном, Вірменією, Білорусією, Грузією, Молдовою та Україною. Основна ціль проекту проста – передача досвіду вишеградської групи в області демократизації, соціальних і економічних перетворень та розвитку громадянського суспільства.

– Тренери та експерти країни вишеградської групи проводять тренінги. Вони говорять про досвід країн Вишеграду в області розвитку громадянського суспільства для євроінтеграції країн Східного партнерства, - пояснила програмний менеджер проекту Ленка Бучкова під час візиту учасників до офісу Вишеградського фонду у Братиславі, Словаччина.

Першими про можливості громадянського суспільства розповіли експерти Великопольського центру освіти і курсів самоврядування WOKISS. Ця організація з 1990 року займається підтримкою новостворених органів місцевого самоврядування. Внесок WOKISS у розвиток місцевого самоврядування колосальний. За 25 років свого існування вони провели 18 тисяч навчальних тренінгів для більш як 400 тисяч учасників.

- У нас три форми передачі досвіду – це навчання, консультації та інформування. Ми працюємо з органами місцевого самоврядування. Самі співробітники звертаються до нас і ми допомагаємо, - розповів голова правління WOKISS Мачей Козик.

Експерт Радослав Шарпея більш детально розповів систему місцевого самоуправління в Польщі, а також окрему увагу приділив успіхам та невдачам польських реформ. Республіка Польщі ділиться на воєводства, які, в свою чергу, діляться на повіти. А міста та села формують об’єднані територіальні громади – гміни. Важливим нюансом польського адміністрування є те, що система місцевого самоврядування не має ієрахічної структури.

– Гміна, повіт і воєводство є незалежними один від одного органами і всі спільно є підконтрольними виключно воєводській адміністрації,  регіональному казначейству та судам. Тобто гміни не підпорядковуються воєводствам та повітам, а мають свої певні завдання, які відповідають компетенції, яка визначена законодавством, - пояснив Р.Шарпея.

Наступного дня досвідом стратегічного планування та його значенням для органів місцевого самоврядування ділився Вальдемар Прус, який написав більше 400 грантових проектів для фондів Європейського союзу. Тренер наголосив, що стратегічне планування – справа добровільна, але потрібна. Адже чітко розроблений план дозволяє врахувати економічні потреби, соціальні проблеми, демографічний фактор, природні можливості гміни.

– Ні гміна ні повіт не зобов’язані мати план стратегічного розвитку. Але 90% гмін його мають. Стратегія дозволяє зрозуміти чого чекати від гміни. Часто жителі гмін хочуть все і зразу. Наприклад, коли жителі Познані переїжджали в гміни Сухий Ляс і вони хотіли одразу дорогу, каналізацію, школи. Тоді вуйт розіслав всім жителям на електронну пошту стратегічний план гміни з картою, де було зазначено де і коли будуть побудовані дороги, водопровід. Важливим є те, що керівництво гміни чітко дотримувалося цього плану. Так громадяни заспокоїлися, адже були впевнені, що черга дійде і до них, - розповів В.Прус.

Проте одна справа слухати про переваги польської системи місцевого самоуправління, а зовсім інша бачити все на власні очі. В української та молдовської делегацій видалася можливість оцінити функціонування всіх інституцій на прикладі одної з найбагатших, за рівнем доходів на одну особу, гміни Сухий Ляс, яка об’єднує 10 сіл. Вуйт Сухого Лясу Гжегож Войтера зазначив, що найбільша увага в стратегічному плані приділяється розвитку малого бізнесу, що дозволяє чи не всім жителям гміни реалізувати себе, а також керівництво гміни намагається створити для людей комфортне середовище для відпочинку.

- Ми прагнемо, щоб наші жителі не їздили до Познані, тому що вони не можуть чогось отримати в нас. Саме тому в нас відбуваються різного роду фестивалі, свята. У нас діє мистецький центр, де є різного роду гуртки, відбуваються концерти, покази кінофільмів, виставки. Також там діє бібліотека. Окрім того, в нашій гміні є розважальні заклади, торгові центри, аквапарк та спорткомплекс, - пояснив вуйт гміни Сухий Ляс.

Наступною країною в якій переймали досвід учасники проекту стала Чехія. Про вдалий приклад програми в сфері місцевого самоврядування розповіла Іва Гайкова – спеціаліст Інституту стабільності та розвитку, координатор проекту МА21 в місті Празі. Дана програма була впроваджена в Чехії в 1992 року. Це в певній мірі інструмент для підвищення якостей державного управління за допомогою залучення громадськості на рівні партнерських стосунків.

– Органи місцевого самоврядування самостійно вирішують чи долучатися до програми МА21. Основне завдання робити правильні речі правильно. Особлива увага приділяється інноваційним пропозиціям від місцевого населення. 21 регіон в Чехії погодився працювати в системі 21. Існують і інші методи, але ця програма найбільше дозволяє включити громадськість, - пояснила І.Гайкова.

Для того, щоб врахувати думку громади в процесі прийняття рішень проводяться опитування, анкетування, а також суспільні форуми, де громадяни на пряму говорять з місцевою владою про проблеми та вносять пропозиції. Для того аби змусити звичайних громадян бути активними координатор програми МА21 ініціює різного роду заходи: нагородження активних громадських організацій та волонтерів, конкурсні гранти, фестивалі, спартакіади, культурні події і таке інше.

Про досвід програми ЄС для підтримки розвитку регіонів розповів голова правління Інституту стабільності і розвитку Петр Ян Пайас. Він додав, що в Чеській Республіці окрім програми МА21 з 1991 діє програма LEADER.

– Чеська Республіка приєдналася до цієї програми на державному рівні. В кожному населеному пункті діють Місцеві групи дій. Вони формуються для участі в розробці Стратегічного плану розвитку території і повинні бути створені з представників органів місцевого самоуправління, підприємців і громадян, - розповів експерт.

Пан Пайас наголосив, що МГД розробляють проекти, які фінансуються Європейським Союзом. Ці ініціативи направлені на збереження і оптимальне використання натурального і культурного спадку та економічного розвитку.

Велика увага в Чехії приділяється відкритості та прозорості влади. Задля цього органи місцевого самоуправління долучилися до програми «Відкритті дані».

– Рішення, які приймаються на засіданнях виконкому, список скарг, шляхи їх вирішення, ініціативи мають бути оприлюднені на сайті. Проте, варто зазначити, що держава лише рекомендує долучитися до цієї програми, а райони вже самостійно вирішують чи підключатися чи ні, - зауважила І.Гайкова.

Іва Гайкова наголосила, що якщо місцева влада все ж долучилася до програми, то зобов’язана надати будь-яку інформацію, яка потрібна громадянину. Якщо людину не проінформували належним чином, вона має право написати скаргу, яку зобов’язані задовольнити протягом 30 днів.

Окрім тренінгів в рамках навчальної поїздки відбувся офіційний візит учасників проекту до Посольства Чеської Республіки в Україні. Радник Надзвичайного та повноважного посла України в Чеській Республіці з економічних питань Зіновій Гошовський розповів, що працювати в умовах війни з Росією дуже важко, адже українська інформаційна політика в рази слабша за російську.

– У зв’язку з непростою ситуацією, яка склалася в Чехії зі ставлення президента Чехії до України та до Росії, його особистого розуміння тих подій. Основне завдання на політичному рівні, крім просування політичних інтересів України, - це змінити ставлення до України, що при нинішній каденції влади зробити дуже не просто, тому що вони мають своє трактування подій, які відбуваються у нас в Україні. У зв’язку із війною в Україні в нас відбувся спад товарообігу, в розмірі 40%, - сказав З.Гошовський.

З.Гошовський зазначив, що попри складність ситуації Українське посольство в Чеській Республіці намагається налагодити дипломатичні стосунки з країнами Європи. Також радник посла розповів, що Вінницька область встановила партнерські відносини з Ліберецьким краєм. Тож тепер регіони обмінюватимуться досвідом та встановлять економічне співробітництво.

Наступною країною навчального візиту стала Угорщина. У місті Ньїредьгаза директор з розвитку Міжнародного центру демократичного перехідного періоду Аннимарії Кекеші провела тренінг «Фандрайзинг та залучення коштів». Організація, в якій працює пані Аннамарія накопичує досвід країн, що пройшли період демократичних змін і діляться цим досвідом з іншими країнами, що прийняли рішення йти шляхом змін. Цей тренінг надав учасникам чітке уявлення не тільки про міжнародну сферу донарів, а й про те як правильно написати грантовий проект.

– Наша ціль – допомогти вам не зробити тих помилок, які ми зробили свого часу. Коли ми, 12 років тому, вступали в ЄС, ми не мали такої підтримки. Для розвитку вам потрібні лише три речі – гроші, гроші і ще раз гроші. Питання як ці гроші  отримати? Потрібні бачення і мотивація. Але перш за все вам потрібно вивчити проекту мову, якою говорить донор, - пояснила пані Кекеші.

Для того аби виграти грант Аннамарія радить громадським організаціям бути максимально відкритими, використовуючи соціальні мережі та інтернет, а також не менш важливо приділяти увагу пошуку партнерів.

Наступного дня день учасників вишеградського проекту розпочався з відвідин представницького органу Ньїредьгаської області (медьє). Очільник області, екс-депутат угорського парламенту Оскар Шестак пожертвував частину свого вихідного дня аби поділитися своїм баченням діяльності органів самоврядування Угорщини. Частину свого виступу він присвятив транскордонному співробітництву області. Також О.Шестак розповів, що депутатський корпус їхнього регіону складається з 25 осіб та чому країна йде в протилежному децентралізації напрямку.

– В нас децентралізація не означала додаткове фінансування на місця. Тобто відповідальність перекладалася на місця, а фінансування додаткового не було. В результаті органи місцевого самоуправління почали банкрутіти. Тоді влада взяла на себе монополію і виплатила борги, - пояснив О.Шестак.

Після відвідин ради відбувся тренінг-ознайомлення з практичним досвідом реалізації міжнародних проектів Асоціацією регіонального розвитку «Карпатський Єврорегіон». Тренер Віктор Фекеті на прикладі програми ЄС «Співпраця України та Румунії» продемонстрував можливості використання коштів ЄС українськими ГО та місцевими органами влади. Велику увагу В.Фекеті приділив подоланню бар’єру між представниками влади та громадою, аби разом реалізовувати проекти.

– Основний інструмент для подолання ментального бар’єру для подальшого співробітництва – це комунікація. Проведення спільних заходів: конференції семінари тощо, - сказав В.Фекеті.

Останнього дня, 16 травня, в словацькому місті Кашице відбувся тренінг «Міжгалузева співпраця. Принципи, досвід, засвоєні уроки». Про досвід Словаччини в цій сфері розповіла менеджер з комунікації та PR Барбара Колларова. Тренер почала з того, що озвучила основний принцип вдалого розвитку: «Глобальні проблеми ми вирішуємо на локальному рівні». Також Барабара Колларова наголосила, що дуже важливою є діяльність громадських організації.

– Зі вступом в ЄС громадські організації все більше мали турбуватися про себе самі. В першу чергу нам допомагали європейські фонди. Також в Словаччині, якщо людина платить податки вона може 2% перерахувати на баланс будь-якої громадської організації, - розповіла Б.Колларова.

Друга частина тренінгу була  присвячена практикам на місцевому рівні в місці Бордійово в Словаччині. Директор фонду общини Йозеф Ярина познайомив учасників візиту з власним досвідом співробітництва з місцевою владою та середнім бізнесом. Також тренер розповів про дуже цікаву практику присоромлення будівель, який псують загальний вигляд міста. Фото пошарпаних будинків розміщуються в інтернеті, де за них голосують. Після чого ті, хто набрав найбільшу кількість голосів нагороджуються пам’ятною табличкою «Потвора міста».

– Після такої негативної відзнаки власник будівлі, чи то приватний бізнес чи державна структура, змушений відреставрувати будівлю, адже ніхто не хоче бути мати таку відзнаку, - розповів Йозеф Ярина.

Така практика справді дієва. Історичний центр міста Кошиці вражає своєю охайністю та станом збережених пам’яток. В 2013 році місто навіть отримало статус «Культурної столиці Європи».

На цій позитивній ноті завершився навчальний візит учасників проекту «Розбудова спроможності громад – досвід Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства». Детально вивчивши досвід Вишеградської групи реалізатори проекту будуть напрацьовувати матеріали та створять Академію спроможності громад аби впровадити європейські практики у сфері децентралізації, демократизації та побудові громадянського суспільства в Республіці Молдова та Україні.