МГО «Україна – Польща – Німеччина» у співпраці із західними сусідами замість офіційних владних візитів зійшло до контактів село-гміна, місто-місто, район-повіт
З 23 по 28 лютого у Великопольському воєводстві республіки Польща перебувала делегація представників місцевих органів самоврядування та виконавчої влади Вінницької області.
В числі сорока членів делегації були керівники 29 територіальних одиниць краю: 16 з них їхали до своїх старих друзів, а 13 – з метою віднайти нових партнерів для співпраці. Результат вагомий: 12 сіл і міст Вінниччини здобули собі польських побратимів.
Вікно у Польщу
Все почалося два роки тому: Вінницьке обласне відділення Товариства «Україна - Польща» підписало договір про співпрацю з Великопольським центром освіти і курсів самоврядування (абревіатура з польської ВОКІСС). Це найпотужніша польська громадська організація, яка має найбільше територіальних осередків на території свого і сусідніх воєводств. Діяльність ВОКІССу широкомасштабна, але серед головних завдань – розвиток місцевого самоврядування, співпраця з Європейським Союзом в питанні залучення коштів ЄС для вирішення проблем своїх територіальних громад, а також навчання та підвищення кваліфікації органів самоврядування.
Примітно, що подібні організації поляки (на відміну від українців) не сприймають, як «шарашкині контори» для відмивання грошей, а всіляко стимулюють їх впровадження.
– Наприклад, річний бюджет цієї організації становить близько 7 мільйонів гривень (переводячи на наші гроші), в той час, як у Вінницькій області бюджет села із населенням 4 тисячі осіб – трохи більше 1 мільйона, – порівнює голова Вінницького обласного відділення Товариства «Україна – Польща – Німеччина» Олексій Гаврилов. – Вони проводять в рік понад тисячу семінарів майже для 25 тисяч представників місцевого самоврядування. Бюджет ВОКІСу формується за рахунок членських внесків територіальних громад. Розмір внеску залежить від чисельності громади, але в середньому це від 1 до 2 тисяч гривень. Є у Польщі й бюджетна підтримка громадських організацій, вона така ж, як у Вінницькій області: в бюджеті окремим рядком прописана сума для діяльності ГО. Але у нас цього року для цієї мети виділили 300 тисяч гривень, а в кожному з воєводств Польщі – по 30-40 мільйонів.
Міжнародний рівень у сільському клубі
Лютнева поїздка вінничан до воєводства Великопольського – перша в цьому році, але третя від початку обміну делегаціями, котрий започаткований торік. Протягом 2008-го сусіди як мінімум ще двічі перетинатимуть кордон наших країн. Якщо перші відвідини Польщі були для нашої сторони більше ознайомчими та теоретичними, то наразі партнери перейшли до практики. Опісля традиційної лекції про польський досвід самоврядування, адміністративно-територіальний устрій, делегація роз’їжджається по місцях «дислокації» існуючих або потенційних партнерів. Голова обласного відділення Товариства «Україна - Польща - Німеччина» гордий тим, що організація зуміла відійти від чванливих протокольних процедур, навзамін зблизивши відносини очільників територіальних одиниць різних країн, але одного адміністративного рівня.
– Ми пишаємося тим, що змогли опустити рівень міжнародних конференцій, «круглих столів» з питань розвитку громадського суспільства, реформування місцевого самоврядування на рівень села, – говорить Олексій Гаврилов. – Коли у сільському клубі збирається 200-300 осіб і спілкуються з практиками (не теоретиками!) самоврядування Польщі. Так само ми 4 роки тому перенесли обмін делегаціями з владного рівня на рівень село-гміна, район-повіт, область-воєводство. На сьогодні у Вінницькій області близько 120 територіальних одиниць мають відповідного польського партнера. В Україні таку кількість матимемо, якщо порахуємо усі регіони.
Ти – мені, я – тобі
Принцип, доведено життям, дієвий. Вінницька делегація повернулася з поїздки з чималим надбанням.
– Практично всі наші голови домовилися про написання спільних грантів, аби таким чином на кошти Євросоюзу робити обміни дітьми (в оздоровчому, спортивному та культурному напрямках) та творчими колективами. Також всі домовилися щодо наступних двосторонніх зустрічей, – констатує Олексій Гаврилов. – Є зрушення і в економічний діяльності. Наприклад, голові с. Демівка Чечельницького району пообіцяли подарувати каменедробарку, очільник с. Котюжани з Мурованокуриловеччини домовився, що поляки влітку передадуть їхній школі комп’ютери. Деякі польські господарники запрошували вінничан на роботу на свої підприємства: легально і під наглядом місцевої влади. Також під час поїздки ми домовилися про написання спільного проекту, який фінансуватиметься через Міністерство зовнішніх справ Польщі за кошти Європейського Союзу, – продовжує ділитися перспективними здобутками голова відділення Товариства «Україна – Польща – Німеччина». – Він передбачає 3-тижневе стажування 30 секретарів сільських рад Вінницької області у Польщі. По їх поверненні ми розповсюджуватимемо їхній досвід, а також проведемо масштабну конференцію ближче до Дня незалежності України. Це великий проект вартістю у 100 тисяч доларів. Кошти виділяються ВОКІССу, але ми як братимемо в цьому участь як рівноправні партнери.
А що ж західний сусіда має із вінницько-польських відносин? О. Гаврилов вважає, що Польща зацікавлена в Україні перш за все як в майбутньому однодумцеві в Євросоюзі, недарма ж бо зараз Польща виступає найактивнішим адвокатом і тягловою силою України в ЄС. Напевно, тут в якійсь мірі простежується єдність слов’янських душ. Бо, наприклад, вінничани за кілька днів гостювання підписують угоди, які поляки із сусідньою Німеччиною не можуть укласти роками.
А вирішив усе випадок
5-го березня Вінницька облдержадміністрація підписала черговий договір з польською стороною про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво. Цього разу – з Лодзинським воєводством, початок дружби з яким поклав Сергій Татусяк, голова Міжнародного товариства «Україна - Польща - Німеччина».
П’ять років тому, будучи заступником губернатора і курируючи саме питання міжнародних зв’язків, він поїхав до Польщі на свято цибулі, яке традиційно відзначається у воєводстві Лодзинському. Там і познайомився пан Татусяк з віце-маршалеком воєводства, з яким надалі зав’язалися побратимські стосунки. Сергій Пилипович вже не у владі, а його справа живе і розвивається.
Тож закономірно, що під час останнього візиту Лодзинська делегація не оминула відвідати і зачинателя цих двосторонніх відносин. Товариства «Україна – Польща – Німеччина» на чолі з С.Татусяком організували партнерам півторагодинну зустріч зі студентами-істориками та екологами. У форматі запитання-відповідь вінницька молодь цікавилася, яким був шлях Польщі до Євросоюзу, які були перепони і ризики, як працюють громадські організації в цій країні тощо.
Маршалек Лодзинського воєводства, бачачи таку активність студентів, запропонував створити у Вінниці щось на зразок Євроакадемії, яка свого часу діяла у Лодзі. Там молодь здобувала знання про європейський простір та його цінності, а по закінченню випускники отримували сертифікати. Найкращі з них їздили до Брюсселю, аби побачити серце Європи наочно.
Сторони вважають, що на Вінниччині назріла потреба у створенні такої структури, адже шкільні та студентські євроклуби вже починають діяти при навчальних закладах.
– Проект стартує вже цього року, – каже Олексій Гаврилов. – Польська сторона пообіцяла допомогти з організацією, забезпеченням літературою та кваліфікованими лекторами. Крім того Товариство цього року проводить 2 конкурси: один серед студентів на кращий екологічний проект, другий – серед школярів у вигляді олімпіади. Переможці обох категорій поїдуть до Познані переймати екологічні надбання польської молоді.
повернутися до списку