Олімпійська «золота» гордість Вінницька легкоатлетка Наталія Добринська повернулася з Пекіна олімпійською чемпіонкою
16 серпня навіть ті вінничани, для яких Олімпіада - просто слово зі світу спорту, мимохіть затримувалися біля радіо - і телеприймачів. Ще б!
Адже цього дня на XXIX Олімпійських іграх у Пекіні золоту медаль здобула наша землячка Наталія Добринська. Вихованка Вінницького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Колос» виборола у багатоборстві найвищий титул спортсмена – олімпійського чемпіона.
За Наталю її земляки вболівали не лише перед екранами телевізорів, а й безпосередньо на трибунах пекінських стадіонів. З-поміж інших члени президії ОР ФСТ “Колос” Василь Подолян, Володимир Іжевський і голова товариства Сергій Татусяк. Останній по поверненні з Піднебесної поділився радістю від перемоги співвітчизниці та враженнями від атмосфери спортивного свята.
- Сергію Пилиповичу, то які враження від олімпійського Пекіна?
Олімпійські Ігри – всесвітнє спортивне свято. Це напружена боротьба кращих спортсменів планети, наплив сотень тисяч туристів зі всього світу і мільйони вболівальників. Крім того, це чудова нагода для соціалістичного Китаю продемонструвати світові свій потенціал, відкритість, економічний розвиток, багату культуру та традиції.
Свого часу я мав нагоду бути на Олімпійських Іграх-2004 в Афінах, тож можу порівняти цьогорічне дійство з подією чотирирічної давнини. Взагалі кожні Олімпійські ігри схожі між собою основною програмою змагань, але щодо організації, інфраструктури – є великі відмінності. Головна риса нинішніх змагань – це виняткова виразність традиційної культури китайської нації, надзвичайний олімпійський дух китайського народу, який нині налічує 1,3 мільярда осіб, його щирість та сердечність у прийомі гостей і друзів з різних куточків світу.
Але найбільше туристів і мене особисто вразила організація Ігор – це виняткова дисциплінованість обслуговуючого персоналу, забезпечення правопорядку на вулицях, безперешкодний доступ до інформації тощо. Ну, звичайно, головна арена змагань – «Пташине гніздо» – це просто архітектурне чудо. Вона зручна як для спортсменів, так і для глядачів. Але за роки підготовки до Олімпіади Пекін будував не лише спортивні об’єкти, а й дороги, житлові мікрорайони, інфраструктуру в цілому.
Часто світові ЗМІ порушують тему продовольчої кризи в країнах Азії і Китаї зокрема. Але, чесно кажучи, ціни в їхніх супермаркетах свідчать про інше. Наприклад, кілограм свинини на наші гроші коштує всього 12 гривень. А повечеряти в пристойному пекінському ресторані можна на гривень 200-300.
- Сергію Пилиповичу, напевне перемогу Наталії Добринської Ви сприйняли по-особливому, адже вона вихованка «Колоса», який Ви очолюєте?
Перемога Наталі Добринської стала яскравим свідченням того, що в Україні підростає молоде покоління, виступи якого наразі налаштовують на доволі оптимістичні думки. Насправді цей результат не можна назвати випадковим: аби продемонструвати такі показники, Наталка напружено готувалася не один рік. Проте ніхто не знав, коли саме вдасться видати нагора потужний результат. І те, що сталося саме в Пекіні, здивувало всіх: дівчина перевищила власні рекорди у п’яти з семи видів багатоборства, випередивши свою головну суперницю Людмилу Блонську, яка також представляла Україну, на цілих 33 очки. Втім, для нас, для її наставників, ця перемога не була несподіваною: ми завжди вірили в можливості Наталії, адже знали, який нелегкий тренувальний шлях до п’єдесталу вона подолала, які ресурси в неї вкладено, аби результат був найкращим.
Звичайно, окремої подяки за такий високий результат заслуговують люди, які допомагали Наталії ставати на ноги. Це директор СДЮСШ Олександр Мендусь, заслужений тренер України із 33-річним стажем Віктор Постемський, який ось уже два десятки років відточує майстерність подільських легкоатлетів у стінах фізкультурно-спортивного товариства “Колос”, та тренер Дмитро Поляков.
- Якою запам’яталася чемпіонка у своїх перших кроках до Олімпу?
Спортивну кар’єру Наталя Добринська розпочала у 8-річному віці – з 1990 року. За півроку до цього перші кроки у легкій атлетиці вже робила її старша сестра Вікторія, яка почала займатися легкою атлетикою з 10 років. Після того, як здібна дівчинка досягла певних успіхів у спорті, тато привів до тренера Віктора Франковича й свою молодшу доньку Наталку.
Вже в 13 років Наталя стала кандидатом у майстри спорту. Досягши 17-річного віку, унікальна дівчина неодноразово ставала рекордсменкою та чемпіонкою України із стрибків у висоту, штовхання ядра, метання списа й інших видів багатоборства. Згодом вона стала учасницею першого чемпіонату світу з легкої атлетики серед юнаків та дівчат, що проходив у Польщі.
Відтак, високі результати наполегливої праці та знайомий смак перемоги, привели Наталку в Афіни, де на Олімпіаді-2004 вона посіла 8 місце. Після цього сильна духом дівчина твердо вирішила йти лише до перемоги і… здобула її! Зараз ми з Наталею готуємо проект, в рамках якого вона проводитиме зустрічі з юними вихованцями районних спортивних шкіл Вінниччини. Адже, що там казати, живий приклад значиміший за будь-які тренерські теорії.
- Ви кажете, що перемога Добринської налаштовує на думку про стрімкіший розвиток українських фізкультури та спорту…
Олімпіада в Пекіні продемонструвала всьому світові, що українці, так само як і китайці, є спортивною нацією. У деяких видах спорту наші співвітчизники упевнено займають лідируючі позиції в світових рейтингах, багато хто неодноразово ставав чемпіонами світу і переможцями Олімпійських ігор. Активно розвивається і масовий спорт: кожен в силах знайти прийнятні для себе форми заняття фізкультурою.
Єдине, чого на сьогодні дійсно не вистачає нашим спортсменам, так це якісної спортивно-технічної бази. У нашій країні практично відсутні такі спортивні споруди, на яких можна вести повноцінну і високоефективну олімпійську підготовку. В Україні до сих пір немає сучасних велотреків, стрільбищ, легкоатлетичних манежів тощо. Через все це переважна більшість збірних команд України вимушені готуватися на різних зарубіжних базах. Це різко ускладнює і здорожує підготовку спортсменів. Якби в нашій країні були забезпечені достатні умови для тренування та спортивної підготовки, українці змогли б продемонструвати усьому світові свої найкращі спортивні досягнення, адже сили, витривалості та олімпійського духу нам не займати!
повернутися до списку